Інфекція ВПЛ
HPV Infection
Епідеміологія
Вірус папіломи людини (ВПЛ) є найпоширенішою інфекцією, що передається статевим шляхом: більшість сексуально активних людей контактуватимуть із вірусом у певний момент свого життя.
Вважається, що ВПЛ може вражати до 30% жінок у віці до тридцяти років. Цей показник знижується до 12% у жінок старших за цей вік.
Будь-яка сексуально активна людина може заразитися цією інфекцією, незалежно від кількості партнерів і сексуальних практик, які вона мала. Тому важливо правильно захистити себе, використовуючи презерватив. Однак після виявлення вірусу неможливо визначити, коли відбулося зараження, оскільки він роками може залишатися невиявленим під час медичних оглядів.
Незважаючи на те, що поширеність ВПЛ серед чоловіків нижча, а досліджень, які підтверджують дані, бракує, за оцінками науковців, 70% чоловіків будуть HPV+ (позитивними за ВПЛ) у якийсь момент свого життя.
Незалежно від цих цифр, у більшості випадків, серйозних наслідків не буде: 80% інфікованих спонтанно позбавляються від вірусу протягом двох років.
Класифікація
Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), штами ВПЛ можна класифікувати за трьома великими категоріями, залежно від того, наскільки ймовірно вони можуть спричиняти рак, як-от: штами низького, середнього або високого ризику.
Різні штами ВПЛ пронумеровані відповідно до порядку їхнього виявлення. Із понад 200 штамів ВПЛ, про які ми знаємо, 40 інфікують статеві органи, і 14 з них є штамами високого ризику. Такі штами високого ризику можуть спричинити певний тип уражень статевих органів, які можуть прогресувати до раку.
ВПЛ НИЗЬКОГО РИЗИКУ
Це найпоширеніші штами, які можуть спричинити генітальні бородавки, відомі як гострокінцеві кондиломи, і легкі зміни шийки матки у жінки. Проте, вони не здатні зумовлювати ані рак, ані серйозні ураження і, в більшості випадків, організм очищається від цих штамів із низьким ризиком самостійно, в середньому, протягом двох років. Найпоширенішими з них є типи 6 і 11.
ВПЛ СЕРЕДНЬОГО РИЗИКУ
Медична наука ще не змогла визначити, чи є ризик від штамів ВПЛ середнього ризику високим чи низьким щодо здатності спричиняти певний тип злоякісних змін у клітинах. Деякі штами ВПЛ у цій категорії мають номери 26, 53 і 73.
ВПЛ ВИСОКОГО РИЗИКУ
Це найрідкісніші, але водночас і найнебезпечніші штами ВПЛ, оскільки вони потенційно можуть спричиняти ураження шийки матки, які з часом можуть перерости в рак цього органу, якщо їх вчасно не виявити та не лікувати належним чином.
Штами високого ризику відповідають за практично всі види раку шийки матки; від 70% до 90% з них уражають піхву й анус; 40% уражають вульву та 20% – ротоглотку. ВПЛ 16 і 18 є двома найпоширенішими штамами з цієї категорії, пов’язаними з 70% усіх пухлин шийки матки.
Від чого залежить спонтанна елімінація ВПЛ?
1. ТИП ВІРУСУ.
Існує багато різних типів ВПЛ, які класифікуються залежно від ризику розвитку раку шийки матки. Типи 16 і 18 є найпоширенішими штамами високого ризику. Типи 6 і 11 є найпоширенішими штамами низького ризику. Від деяких типів, наприклад 16, організм очистити важче, ніж від інших. Тип вірусу є єдиним фактором, який не можна змінити.
2. ІМУННИЙ СТАТУС:
Коли наша імунна система, наша природна захисна система ослаблена, організму важче боротися із будь-якою зовнішньою загрозою.
У більшості випадків наша імунна система позбавляє організм від вірусу протягом двох років. Однак іноді імунна система не розпізнає вірус, і він може залишатися непоміченим в організмі протягом тривалого періоду часу. Саме коли ВПЛ зберігається в організмі нерозпізнаним, він може спричинити ураження, які з часом і без належного лікування можуть прогресувати до серйознішої стадії.
Причиною труднощів у виявленні ВПЛ є те, що це невеликий вірус без капсули, отже, він не має оболонки, яка дозволила б виявити його нашою природною імунною системою.
Його інфекційні здібності визначаються певними факторами схильності, які можуть дозволити вірусу копіювати свій генетичний матеріал у наших клітинах і, отже, спричинити певний тип пошкодження.
Елімінація (тобто усунення) ВПЛ нашою імунною системою залежить від чотирьох факторів:
3. БАЛАНС МІКРОБІОТИ ПІХВИ:
Рекомендується, щоб здорова мікробіота піхви була менш різноманітною, ніж мікробіота кишечника, і, в основному, складалася з Lactobacillus crispatus, корисної бактерії, пов’язаної з ремісією ВПЛ. Навпаки, було виявлено, що вагінальна гарданелла (Gardanella) пов’язана з більшою стійкістю інфекції та більшою ймовірністю ураження шийки матки.
4. ГІСТОЛОГІЧНА БУДОВА ШИЙКИ МАТКИ:
ВПЛ має більше проблем з інфікуванням організму, якщо шийка матки добре епітелізована і не має зон трансформації* або обмежених розширень.
ПРОФІЛАКТИКА ВПЛ
Існує чотири основні способи запобігання зараженню ВПЛ: вакцинація, регулярні гінекологічні огляди, використання презервативів і безпечне статеве життя.
1. ВАКЦИНАЦІЯ.
Існують три вакцини для запобігання ВПЛ, і вважається, що їхнє широке застосування дівчатами-підлітками, які ще не ведуть сексуальне життя, різко знижує ризик зараження інфекцією та, відповідно, ризик розвитку раку шийки матки (найдосконаліша вакцина захищає від дев’яти найпоширеніших штамів вірусів, включаючи сім із високим ризиком і два – з низьким ризиком). Особливо це стосується країн, що розвиваються, де смертність від раку шийки матки значно вища, ніж у західних країнах.
Хоча вакцина є найефективнішою, якщо її ввести перед першим статевим контактом, її також можна вводити і після початку статевого життя.
Також рекомендована вакцинація чоловіків, оскільки вони є основними носіями вірусу.
2. ОБСТЕЖЕННЯ У ГІНЕКОЛОГА.
Проведення рекомендованих регулярних аналізів, відомих як мазок із шийки матки або мазок за Папаніколау, є дуже важливим, оскільки вони можуть виявити наявність ВПЛ-інфекції навіть на дуже ранніх стадіях. Це дозволяє почати раннє лікування та є важливим засобом зниження ризику розвитку тяжких уражень або раку, коли вірус залишається непоміченим протягом тривалого періоду часу.
3. ВИКОРИСТАННЯ ПРЕЗЕРВАТИВІВ.
Використання презерватива знижує ймовірність зараження ВПЛ, хоча кожна людина повинна знати, що використання кондомів не повністю запобігає зараженню. Важливо пам’ятати, що в 40% випадків презервативи застосовуються неналежним чином, оскільки вони часто використовуються лише перед закінченням статевого акту, щоб запобігти еякуляції безпосередньо в піхву. Безпечніше одягнути презерватив на початку сексуального акту і не знімати його до кінця.
4. СТАТЕВЕ ВИХОВАННЯ.
Це важливий профілактичний засіб для дітей та підлітків. Мета полягає в тому, щоб надати цій категорії населення точну інформацію про потенційні наслідки інфікування ВПЛ і про те, як вести безпечне статеве життя.
Крім того, дотримання звичок здорового способу життя, що включає збалансоване харчування та відмову від куріння, допоможе зменшити ймовірність зараження ВПЛ.
Способи передачі та міфи про ВПЛ
Основним способом інфікування ВПЛ є прямий статевий контакт, вагінальний, анальний чи оральний, або через використання особистих предметів, зокрема сексуальних іграшок, якими користувалася інфікована особа та які не були належним чином продезінфіковані.
Існує багато міфів про цей вірус, проте на основі зібраних на даний момент наукових доказів можна зробити висновок про наступне:
- Заразитися та поширювати ВПЛ можуть як жінки, так і чоловіки.
- Вірус може залишатися непоміченим і не проявлятися жодними симптомами.
- Чим більше у людини статевих партнерів, тим більший ризик інфікування, хоча заразитися можна лише під час одного статевого зв’язку.
Вірус не передається:
- При користуванні басейнами, гідромасажними ваннами, тренажерними залами або при відвідуванні будь-яких інших закладів для занять спортом.
- Через сидіння для унітазів.
- Через поцілунки в губи.
- Через обійми чи інший несексуальний фізичний контакт.
- Внаслідок недостатньої особистої гігієни.
- Через дитячі іграшки, їжу або посуд.
СИМПТОМИ ВПЛ
ЯК ЛЮДИНІ ПЕРЕКОНАТИСЯ В ТОМУ, ЩО ВОНА ІНФІКОВАНА ВПЛ
Як вже зазначалося раніше, ВПЛ часто не має ніяких проявів, внаслідок чого інфікована людина навіть не підозрює про те, що вірус вже проник в її організм. Тому так важливо регулярно проходити гінекологічні огляди, в тому числі здавати аналізи на цитологію.
Якщо такий тест має підозрілий результат, необхідно буде провести медичне спостереження, а також додаткові тести, які фахівець вважатиме за потрібне.
Важливо мати на увазі, що інфікування різними типами ВПЛ є дуже різноманітним і що його клінічні прояви можуть бути різними, включаючи:
- Видимі або клінічні ураження.
- Невидимі або субклінічні ураження, але діагностовані певним методом, зазвичай шляхом дослідження клітин.
- Латентні стани, при яких інфекція присутня, але в неактивному стані.
ЩО МОЖЕ СТАТИСЯ У РАЗІ ІНФІКУВАННЯ ВПЛ
Папіломавірусна інфекція має повільний перебіг і не є синонімом раку, тому позитивний діагноз не повинен спричиняти тривогу.
Крім того, як вже зазначалося, прогноз і розвиток інфекції залежатимуть від багатьох факторів, зокрема штаму ВПЛ, імунної системи та способу життя.
Таким чином, коли ми стикаємося з інфекцією, можуть з’явитися дуже різноманітні ураження, які можуть бути симптоматичними або безсимптомними, залежно від штаму ВПЛ, який інфікує. Тому дуже важливо регулярно відвідувати гінеколога або іншого лікаря.
КОНДИЛОМИ АБО ГЕНІТАЛЬНІ БОРОДАВКИ, СПРИЧИНЕНІ УРАЖЕННЯМ ШТАМАМИ ВПЛ НИЗЬКОГО ОНКОГЕННОГО РИЗИКУ
Це видимі ураження, які можуть виникати на шийці матки, а також на інших ділянках жіночих або чоловічих статевих органів, таких як піхва, вульва, уретра, анус, пеніс, промежина, гортань або шкіра.
Вони виглядають як ураження неправильної форми, які часто описуються як цвітна капуста. Можуть бути того ж кольору, що й шкіра, рожеві або білі, поодинокі або множинні, м’які, різного розміру або злиті.
Незважаючи на те, що генітальні бородавки необхідно лікувати і що вони можуть зумовлювати дискомфорт у пацієнта, їхній прогноз не дуже серйозний, і вони рідко призводять до ракових уражень.
УРАЖЕННЯ ШИЙКИ МАТКИ, СПРИЧИНЕНІ ВПЛ ВИСОКОГО РИЗИКУ
Шийка матки – це ділянка статевих органів, яка має підвищений ризик розвитку стійких інфекцій ВПЛ.
Після зараження вірус починає ділитися у клітинах шийки матки та змінює її морфологію. Чим більше клітин змінені, тим більша тяжкість передракових утворень, які можуть призвести до появи раку.
За ступенем прогресування розрізняють:
- Ураження низького ступеня (LSIL – плоскоклітинні інтраепітеліальні ураження низького ступеня), або менш серйозні ураження з високою ймовірністю їхнього спонтанного усунення імунною системою.
-
Ураження високого ступеня (HSIL – плоскоклітинні інтраепітеліальні ураження високого ступеня), або ураження більшої тяжкості, які з більшою ймовірністю будуть зберігатися та мають вищий ризик прогресування до раку шийки матки.
У будь-якому випадку, гінеколог або фахівець із жіночого здоров’я визначить найбільш підходящий план дій залежно від конкретних умов кожної пацієнтки.
